Що нового у проведенні ЗНО з іноземних мов, як буде організовано аудіювання, все про академічний на профільний рівень складності тестів – читайте у статті Максима Короденка (газета “Освіта України”).

Найчастіше ми згадуємо Український центр оцінювання якості освіти наприкінці весни, коли по всій країні випускники й усі охочі проходять тестування ЗНО. Щороку організатори вдосконалюють цей процес, інтегрують нові елементи, аби максимально об’єктивно оцінити знання та компетенції українських абітурієнтів. Але робота в УЦОЯО кипить щодня, фахівці центру розробляють, апробують і презентують нові методи, нові види тестів, знаходять нові технологічні можливості. Так, відсьогодні всі охочі можуть ознайомитися з новим форматом тестів з іноземних мов, які містять частину «Аудіювання». Документ викладено на сайті УЦОЯО. Над стандартами зовнішнього незалежного оцінювання знань з іноземних мов фахівці центру працювали кілька років. Про його особливості, шлях формування та практичну реалізацію «Освіта України» поспілкувалася з керівництвом УЦОЯО – директором Вадимом КАРАНДІЄМ та заступником директора Валерієм БОЙКОМ, який опікується укладанням предметних тестів.

– Аудіювання – одна з ключових новацій, яка є в мовних тестах. Ми розпочинаємо оцінювати цей вид мовленнєвої діяльності, до цього такої практики не було, – розповідає «Освіті України» Вадим Карандій. – Як і кожне нововведення, впровадження аудіювання ставить перед нашим центром нові завдання та виклики: це і формування його змісту, й організаційно­технічне забезпечення процесу тощо.

– У наступному році ЗНО навчальних досягнень з англійської, іспанської, німецької, французької мов міститимуть завдання двох рівнів складності: академічного та профільного, а не рівня В1 та рівня В2, як передбачалося раніше. Чому прийняли таке рішення, адже апробація цих тестів уже відбулася?

В. Карандій: – У нас уже є відпрацьована паблік­модель і тесту для визначення рівня знання іноземної мови В1, і тесту рівня В2. Але питання в тому, що ми проводимо не просто визначення рівня володіння мовою, а й маємо дати дві оцінки. Це оцінка вступного іспиту (100–200) і результат Державної підсумкової атестації. Коли ми починали розмову із представниками ВНЗ у контексті умов прийому, більшість членів робочої групи сказали, що їм не треба такого різноманіття – рівні В1–В2, – їм потрібен чітко зрозумілий механізм формування рейтингової оцінки. В умовах дворівневих тестів це зробити неможливо. Тому після дискусій вирішили, що потрібно орієнтуватися не на рівень володіння мовою, навіть не на ДПА, а повертатися до визначення рейтингової оцінки 100–200.

Але заклади середньої освіти зацікавлені у розрізненні результатів тесту залежно від профільності вивчення іноземної мови. Тобто аби враховувалося, що одні випускники вивчали іноземну на рівні стандарту або академічному, а інші – на профільному. Цього можна досягнути за рахунок виділення окремого субтесту всередині тесту.

Зауважу: Український центр оцінювання якості освіти не вимірює рівня володіння іноземною мовою, а оцінює рівень навчальних досягнень. Передусім, тест ЗНО – це інструмент, який має чітке завдання: проранжувати або вибудувати рейтинг абітурієнтів, які хочуть вступати до ВНЗ. Нині багато хто говорить про рівень складності відповідно до загальноєвропейської рекомендації В1/В2. Але якщо вчитуватися в ті рекомендації, то про рівень складності завдань там абсолютно нічого не сказано, а йдеться про рівень володіння мовою – В1 чи В2. Тому після дискусій вирішили, що це має бути один тест, у якому субтест повинен розподіляти два профілі, за якими здійснюється навчання, й обов’язково має бути аудіювання.

– Ідея додати до ЗНО з іноземної мови аудіювання – не нова. Розкажіть про шлях до її реалізації?

В. Карандій: – Із форматом проведення ЗНО з іноземної мови визначалися у 2008 році, у 2009­му воно стартувало. Загалом з іноземної мають бути чотири види мовленнєвої діяльності, які підлягають обов’язковій перевірці. Це – аудіювання, читання, письмо і говоріння. Найпростіше в тексті було зорганізувати дві частини – це читання (прочитати текст і дати відповіді на запитання, знайти відповідну інформацію у тексті тощо) і письмо. Набагато складніше було зорганізувати аудіювання, бо воно потребує значної технічної підтримки й узгодження процедур самого аудіювання в усіх аудиторіях. У 2009 році постало питання технічного забезпечення. Багато хто говорив про серйозний рівень стандартизації, техніки, умов тощо. Тоді дуже серйозно вплинули фінансові фактори, адже на межі 2008–2009 років сталася фінансова криза. Про говоріння мова ще не йшла, бо оцінювання цього виду мовленнєвої діяльності пов’язано з відповідною підготовкою і кваліфікацією великої кількості екзаменаторів. Вони повинні працювати у парах: там мають бути інтерв’юер та оцінювач. Періодично вони міняються ролями, щоб забезпечити об’єктивність процесу. Я думаю, що ми реалізуємо й оцінювання говоріння, але трохи згодом. І перше, де ми його, можливо, застосуємо – у тестах на рівень володіння мовою. Такі плани залишаються актуальними, адже є ґрунтовні напрацювання, які були зроблені за попередні 2­3 роки. Вони розвиватимуться в інших напрямах роботи УЦОЯО, які підтримує Міністерство освіти і науки України.

– Під час підготовчого етапу апробувалися рівні В1 і В2, у наступному році оцінюватимуться академічний і профільний рівні складності. Як це відбуватиметься на практиці?

В. Бойко: – Ми без урахування рівнів В1 і В2 у процесі конструювання тестів орієнтуємося на психометричні показники, які отримали у результаті апробації. Це, у першу чергу, складність завдання і його розподільна здатність. Відповідно до цих психометричних показників і формуватимуться тести. Фактично у тесті будуть представлені завдання трьох видів: легкі, оптимальні та складні. Як правило, і у специфікації, і у плані тесту ми закладаємо таке співвідношення: 20% завдань мають бути легкими, 60% – оптимальними і 20% – складними. Цю пропорцію ми більш­менш витримуємо в іноземних мовах, оскільки напрацювання тестових завдань з іноземної мови в нас ішло випереджальними темпами. Ми знали, що треба готувати новий формат тесту, передбачивши і новий вид мовленнєвої діяльності. Те, що ми провели два етапи апробації – у 2016 і 2017 роках – і наші поточні апробації, які ми проводимо по лінії банку завдань, дає нам змогу калібрувати завдання за саме такими рівнями складності (легкі, оптимальні, складні) і включати їх відповідно до озвученої пропорції в тест. Ми не прив’язуємося до того, що називається «В1 і В2», бо це не є рівень складності. Це – той елемент, який класифікує рівень володіння людиною тією чи іншою іноземною мовою. Як правило, всі мовні тести побудовані на так званому кумулятивному принципі, коли завдання у тесті відповідають рівням А1, А2, В1, В2, С1, С2. І людина, яка хоче підтвердити або довести, що вона володіє певним рівнем іноземної мови, отримує всю лінійку завдань. Міжнародні корпорації, які займаються мовними іспитами, пропонуючи свої тести, за результатами тестування можуть озвучити таку інформацію: з аудіювання ви володієте мовою на рівні А2, ваше письмо – рівень В1, ваше говоріння – А1. Тобто, навіть у межах загальної мовної підготовки за різними напрямами мовленнєвої діяльності людина може мати різні рівні. Є тести, спрямовані на визначення конкретного рівня В1, але зазвичай рівень В1 включає завдання і попередніх рівнів для того, щоб людина підтвердила, що вона володіє тими чи іншими комунікативними навичками.

Ми орієнтуємося не на рівні володіння мовою, а на психометричні показники складності, й це дає нам змогу конструювати тест відповідно до зазначеної вище пропорції. З одного боку, це дає можливість оцінити всіх учасників ЗНО, які бажають зарахувати свій результат як результат ДПА. Адже левова частка завдань має оптимальну складність, і ми можемо виміряти, на якому рівні, відповідно до критеріїв оцінювання, дитина закінчує ЗНЗ – на початковому, середньому, достатньому або високому. Наявність складних завдань дає змогу диференціювати популяцію за рівнем підготовки: якщо людина виконає весь тест, вона отримає максимальну оцінку 200 балів. Якщо отримає 10 балів (а поріг встановлюється у 14 балів) – ми їй говоримо, що тест ЗНО вона не склала, шанс на вступ на омріяну спеціальність за цим напрямом підготовки вона фактично втрачає. Або їй треба змінити свої життєві сценарії, або підготуватися краще і пройти ЗНО на наступний рік.

Конструюючи тест, ми вибудували його не лише за всіма видами мовленнєвої діяльності, а також за вміннями і навичками, які перевіряються окремо для кожного виду мовленнєвої діяльності. Наприклад, для читання – це повне розуміння, загальне розуміння, вибіркове розуміння, розуміння структури тексту. Виходячи із чотирьох видів комунікативної діяльності, що перевіряються, ми чітко розуміємо, що загальне, повне і вибіркове розуміння – це те, що гарантовано дає навіть школа, в якій учень вивчав іноземну мову 2 години на тиждень, тобто на рівні стандарту. Але є певні комунікативні навички, які здобути за цей обсяг навчального часу на найвищому рівні неможливо – для цього потрібні додаткові заняття.

Ми виокремлюємо розуміння структури тексту і лексику, тому що лексику, на відміну від граматики, в класі академічного профілю або рівня стандарту не вивчають на такому рівні, щоб людина могла поповнювати свій словниковий запас тільки завдяки навчальній діяльності у межах двох годин. Тому завдання з лексики і розуміння структури тексту зараховуватимуться тільки для тих випускників, які вивчали іноземну мову на профільному рівні, де передбачено 6–8 годин на тиждень. Для абітурієнтів, які вивчали мови на рівні стандарту або академічному, ці завдання для ДПА враховуватися не будуть. Таким чином, ми, диференціюючи в тесті набір завдань для однієї і для іншої популяції, розуміємо, що за одним набором завдань оцінимо тих випускників, які закінчили звичайну школу, а за іншим набором завдань – випускників, які закінчили спеціалізовану школу або клас із поглибленим вивченням. Але ми розуміємо й те, що якщо абітурієнт обирає одним із чотирьох предметів іноземну мову, то він має продемонструвати відповідний рівень своєї підготовки для вступу до вишу. Тому всі завдання, від першого до останнього, будуть зараховуватися і шкалюватися за шкалою 100–200 балів. Так ми розв’язуємо цю триєдину мету: оцінюємо абітурієнта ДПА у вигляді двох оцінок і даємо одну оцінку (100–200 балів), єдину і спільну для всіх, незалежно від того, яку школу він закінчив, або якщо він є випускником минулого року.

– А якщо учень не подолав поріг «склав/не склав», яка оцінка ставиться йому за ДПА?

В. Бойко: – На превеликий жаль, сьогодні у наших критеріях оцінювання не передбачені оцінки «0», «не склав», «не атестований». Наша шкала – 1–12, і критерії оцінювання є позитивними, від 1 до 12 балів, де всі оцінки вважаються позитивними. Навіть якщо абітурієнт отримує 0 балів, не виконує нічого або не долає поріг, він усе одно отримує результат ДПА. Якщо він прийшов на тестування, посидів 2,5 години і здав порожній бланк, за сам факт участі у ЗНО він отримує 1 бал.

– Нині актуальним є перехід до навчання на основі компетентностей. Ви на підсумковій конференції щодо ЗНО – 2017 наводили математичний приклад, потрібно було обрахувати, скільки треба заплатити за мобільний зв’язок – саме такі компетентності і є життєвими. У тесті з іноземної мови завдання якого типу можна вважати компетентнісними?

В. Бойко: – Тест з іноземної мови, на відміну від історії, математики, біології, географії, є повністю компетентнісним. «Чисті» знання перевіряються лише у частині граматики, де ти або знаєш, або не знаєш. Решта – це саме компетентність, спрямована на перевірку чотирьох навичок: вибіркове розуміння, повне розуміння, розуміння структури тексту і загальне розуміння. Немає жодного завдання, яке б перевіряло, так би мовити, в якому значенні у певному реченні вжито таке­то слово. Тобто, дитина все одно має навички читання, і, відповідаючи на завдання, вона оперує своїми знаннями у прив’язці до аналізу тексту. Так само й аудіювання, котре є новим для нас, але не для абітурієнтів, які сумлінно готуються до екзамена з іноземної мови. Воно спрямовано не на те, аби перевірити, що людина знає, а на те, наскільки людина може вільно орієнтуватися в іншомовному інформаційному середовищі. До речі, матеріали, які ми готуємо у частині аудіювання, – це не аудіо­книга, коли натиснув кнопку і сидиш півгодини і слухаєш, що ж там красивим голосом начитує диктор. Там є і діалоги, і монологи, і полілоги, коли ти маєш зрозуміти думку одного та іншого і, виходячи з цього, зробити висновок. Наприклад, запитання: яке твердження щодо прослуханого тексту є правильним – і дається перелік тверджень. Тобто навіть у завданнях типу true/false («так/ні»). Все одно маєш проаналізувати завдання, зрозуміти його і відповісти. Інший вид комунікативної діяльності, який перевіряється, – писемне спілкування. Задається певна комунікативна ситуація. Якщо ти її прочитав і не зрозумів – ти нічого не напишеш. Хоча викладачі говорять, що кожного року пропонуються теми, які є абсолютно «підйомними», бо вони вивчаються протягом усього континууму вивчення іноземної мови, з першого року навчання до останнього. Це – «Житло», «Розваги», «Родина», «Подорож» тощо.

Тести з іноземної мови є повністю компетентнісними. У програмі є окремі розділи, лексичний і граматичний інвентар. Там дається перелік слів, котрі начебто є тим мінімальним обсягом, який абітурієнт має опанувати. Але при цьому у програмі зазначається, що дискретні лексичні одиниці та граматичні структури не є об’єктом контролю. Тобто, ми не запитуємо абітурієнта, чи вивчив він це слово. Ми запитуємо його, в який спосіб це слово або словосполучення може бути використано в тексті.

– Як буде реалізована технічна складова аудіювання?

В. Карандій: – Пункти тестування організовуються на базі навчальних закладів. І все обладнання та майно, яке використовується в організації пунктів тестування і проведення ЗНО, надається власниками закладів, на базі яких це відбувається. Такими власниками на сьогодні є місцеві громади, яким належать заклади, або ж держава (якщо це ВНЗ) чи приватні особи (якщо це приватний навчальний заклад). Проблема з реалізації аудіювання у пунктах тестування полягає у необхідності створення однакових умов. Потрібно забезпечити досить якісне звучання в аудиторії. Тут є низка факторів: це і фактор аудіовідтворюючого засобу (тобто пристрою­програвача), і фактор приміщення (акустика). Ми виходили із затверджених стандартів. По­перше, існують вимоги до засобів навчання й обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітньої школи. Вони визначені наказом МОН і більшість закупівель відбувається відповідно до вимог цього типового переліку. Там чітко визначено, що у звичайних класних кімнатах для організації навчального процесу і для нормальної чутності слід використовувати засоби, що мають не менше 10 ватів звукової потужності, – це один з параметрів, який повинен контролюватися. Далі – обладнання обов’язково має бути сертифікованим, на всіх апаратах повинен бути значок УкрСЕПРО – установи, яка проводить сертифікацію відповідних засобів до відповідних стандартів, які діють в Україні. Я опускаю моменти, пов’язані з наявністю електроживлення тощо. Це зрозуміло, і ми будемо намагатися взаємодіяти з місцевими органами, щоб було забезпечено стабільне електропостачання, щоб одночасно в усіх пунктах можна було провести аудіювання – воно триватиме всього півгодини.

Друге – це акустика. Згадане обладнання передбачає використання у типовому приміщенні ЗНЗ, зроблених на основі будівельних норм. Це співвідношення площі, розмірів кімнати, висоти стелі тощо. Тому вимога до формування пунктів тестування з іноземної мови у нас ґрунтуватиметься виключно на використанні приміщень ЗНЗ, збудованих за типовими проектами, де акустика всередині має відповідати стандартам, закладеним у будівельні норми. Щоб не було такого, що одні будуть проходити тестування у невеличкій кімнаті, а інші – у величезній аудиторії.

Наступне – комплекс організаційних заходів. Перше – це перевірка справності обладнання у переддень проведення тестування, обов’язкове його налаштування. Будуть визначені місця в аудиторії, де має розташовуватись апаратура. Проводитиметься перевірка якості звучання до початку тестування. Й обов’язково перед тестуванням буде перевірка звучання з того диску, який надасть УЦОЯО у закритому пакеті разом з усіма матеріалами. Перший фрагмент запису транслюватиметься для оцінки якості звучання.

В. Бойко: – Фактично це буде аналог тієї фрази, яка вже звучала на апробаційному тестуванні: «Вас вітає Український центр оцінювання якості освіти на зовнішньому незалежному оцінюванні з іноземних мов». Цієї фрази і потім декількох секунд тиші перед початком безпосередньо звучання іноземною мовою текстів до завдань буде достатньо, щоб інструктор запитав, чи нормально чують усі.

У нас не буде і такого, що свого часу практикували у Польщі: приїздив автобус, розгортали пункт тестування, встановлювали техніку, проводили захід, згортали і їхали. Але у поляків частини тесту (аудіювання, читання, письмо і говоріння) відбувалися у три різні дні – це світова практика, коли різні види мовленнєвої діяльності адмініструються в різний час. У нас на сьогодні відбувається адміністрування одночасно трьох видів мовленнєвої діяльності. Якщо говорити про говоріння, то коли воно буде введене, ми будемо його адмініструвати в інший день.

– А як бути з учасниками з вадами слуху?

В. Карандій: – Тут потрібно розділяти декілька категорій осіб з особливими потребами. Ці категорії зазначені у спільному наказі МОЗ і МОН. Є умови, які ми можемо створювати. Слабочуючі, тобто люди зі зниженою гостротою слуху, як правило, використовують слухові апарати. Ми їх будемо розміщувати в аудиторіях ближче до звуковідтворюючого обладнання. Інша справа з тими, хто не чує взагалі. Нам після консультацій були дані рекомендації, що такі особи мають отримувати весь той матеріал, що транслюватиметься у вигляді аудіофайлу, роздрукованим для прочитання, – важко запропонувати інший варіант.

– Хто відповідатиме за установку обладнання?

В. Карандій: – Це досить складна процедура. Усе починається з формування мережі пунктів тестування. Попередня мережа формується фактично зараз. Наші регіональні центри у співпраці з обласними департаментами освіти проводять аналіз, де можуть бути створені відповідні умови, а де – ні. Це вже привело до перерозподілу мережі: зазвичай використовуватимуться приміщення шкіл, а не вишів.

Уже ведеться інвентаризація обладнання, що відповідає вимогам, сформульованим наказом МОН. Інвентаризують його придатність до відповідної роботи, його кількість згідно із плановою мережею аудиторій. Сьогодні є досить потужний ресурс – це субвенції, які надходять на оновлення матеріальної бази. Ми пропонуємо МОН віднести витрати на придбання необхідної кількості обладнання там, де не вистачає, саме за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За попередньою інформацією, напруження в отриманні необхідної техніки немає, обласні органи управління підтверджують те, що до моменту проведення тестування на початку червня 2018 року всі необхідні умови будуть створені.

– Що ви порадите вчителям, учні яких невдовзі складатимуть ЗНО з іноземної мови?

В. Бойко: – Навчальні програми і державний стандарт передбачають, що у школі під час навчального процесу мають практикуватися усі види мовленнєвої діяльності. Одна­єдина порада – дотримуватися навчальної програми. Якщо передбачено аудіювання – вчитель, хоче він або не хоче, має це виконувати.

В. Карандій: – Відпрацювати у визначений спосіб і метод в умовах реального часу матеріал, який пропонується відповідно до програми.

– Яке завдання з’явиться на сайті центру в понеділок?

В. Бойко: – Ми розмістимо демонстраційні варіанти предметних тестів із 4 іноземних мов. Вони будуть стовідсотково відповідати загальним характеристикам тесту, його структурі, кількості і форматам завдань. Тобто абітурієнти побачать повноцінний зошит, з аналогом якого будуть працювати і на проб­ному тестуванні, якщо вони на нього підуть, і на основній сесії. Також буде розміщено звуковий документ, до якого в зошиті будуть завдання. Тобто, ми розміщуємо не окремий приклад конкретного завдання, а повноцінний варіант тесту від 1 до 59 завдання, в якому перша частина – аудіювання, і виконання цієї частини потребуватиме прослуховування звукового документа.

Варто наголосити, що для майбутніх учасників зовнішнього незалежного оцінювання важливим має стати не тільки ознайомлення із завданнями демонстраційних варіантів тестів, а й ретельне опрацювання інформації, вміщеної на титульних сторінках зошитів. Це передусім інструкції щодо: роботи в зошиті; виконання частини «Розуміння мови на слух»: заповнення бланків відповідей (їх зразки ми теж розмістимо на сайті УЦОЯО). Також на титулі описані особливості визначення результатів тестування. Зокрема, зазначено, що результат виконання усіх завдань буде використано під час прийому до вишів; результат виконання завдань 1–16 частини – «Розуміння мови на слух», 17–32 частини – «Читання», 49–58 частини – «Використання мови» та частини «Письмо» буде зараховано як результат ДПА для випускників 2018 року, котрі вивчали відповідну іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, а результат виконання всіх завдань буде зараховано як результат ДПА для випускників, котрі вивчали іноземну мову на профільному рівні.