20 березня 2015 року в НВК «Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів» проведено круглий стіл «Літературні читання з нагоди 85-річчя видатної поетеси Ліни Костенко». Метою заходу був аналіз основних віх життєвого і творчого шляху Ліни Костенко; спонукання до роздумів про значення людини у житті держави та суспільства; удосконалення навичок виразного читання поетичних творів; виховання чесності, гідності, порядності, любові до поезії.

Учні 7-го класу, члени гуртка «Дослідник» відчинили двері в дивовижний і яскравий світ художнього слова видатної української поетеси Ліни Василівни Костенко, світ особливий і дуже різноманітний, в якому є і любов, і зачарування, і розчарування. Аналізуючи поетичні  твори, учасники круглого  столу дослідили, що лірика Ліни Костенко насамперед - це світ драми - чи то в людській душі, чи в історії, чи в природі. Енергія драми, а іноді й трагедії пульсує в її поезіях. Єдине, чого в них немає, так це нарікань на долю, хоча життя поетеси склалося досить нелегко.  Вірш «Доля» для всіх присутніх продекламувала учитель української мови та літератури Ярмульська І.В. У виконанні учнів навчального закладу пролунали такі поетичні твори: "Страшні слова, коли вони мовчать…",  "Мій перший вірш написаний в окопі", "Я в людей не проситиму сили...", "Мене ізмалку люблять всі дерева…", "Розкажу тобі думку таємну…", "Вже почалось, мабуть, майбутнє".  та інші.

Вслухаючись в слова видатної поетеси, учасники круглого столу мали можливість доторкнутися до них серцем, відчути глибокий зміст, відкрити багато таємниць життєвих і поетичних, збагнути що геній Ліни Костенко, незважаючи на всі негаразди і катастрофи, гоніння й замовчування, залишається могутнім олімпом сучасної поетичної думки.

По завершенню заходу учасники літературних читань  дійшли висновку , що говорити про поезію Ліни Костенко - означає говорити про святість людської душі, про ідеали добра, істини, краси, про нездоланність правди і необхідність боротьби за неї.

Можна бути щасливим з того, що талановита поетеса живе в наш час, і кожен з нас має можливість не розлучатися з неповторною, мудрою і пристрасною її поезією.