Придатко Любов Сергіївна, методист РМК звернула увагу на особливості роботи над творами різних жанрів. Учасники семінару відвідали відкритий урок з читання з читання в 4 класі Пищиківської ЗОШ І-ІІІ ст. Сквирського району, який провела Наталія Єгорівна Титарчук та переглянули фрагменти уроків вчителів Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Потьомкіної Олени Володимирівни та Самгородоцької ЗОШ І-ІІІ ст. Баранівської Галини Ничипорівни.

Відділ освіти Сквирської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Інформаційно-методичний бюлетень

Використання на уроках читання художніх творів, які передають емоційний стан

 як один із засобів створення психологічного комфорту дитини

у навчально-виховному процесі

            Найважливіші завдання сучасної школи – підвищення якості навчання учнів, формування в школярів ціннісного ставлення до знань. Численні наукові дослідження свідчать, що негативне ставлення до навчання учнів нерідко пояснюється несформованістю саме ціннісного ставлення до нього у дітей. Однією з умов формування ціннісного ставлення учнів до навчання  є створення психологічного комфорту дитини у навчально-виховному процесі. Одним із засобів створення психологічного комфорту дитини є читання художніх творів, які передають емоційний стан. При цьому перед учителем стоїть завдання – навчити дитину розуміти емоції інших, управляти своїми емоціями,  активізувати власні емоції.

            Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати твори художньої літератури через активу естетичну діяльність.

             Розглянемо роботу над твором, кінцевим результатом якої буде не лише виразне декламування вірша чи читання уривка оповідання учнями, а й естетичне сприйняття.

            1. Спочатку необхідно вирішити конкретні навчальні завдання: настроїти дітей на сприймання тексту, викликати в їхній свідомості та уяві образи і картини, близькі до тих, які знаходяться в центрі уваги твору, познайомити з автором, пояснити значення слів, без розуміння яких сприймання твору буде важким. Щоб справитися з цими завданнями, використовуємо бесіду з опорою на власні спостереження і досвід дітей, елементи розповіді, а також музику і живопис.

            2. Після цього вперше читаємо твір. Конкретизуємо завдання: донести до учнів зміст твору і, головне, викликати емоційний відгук на прослухане. Слід читати так, щоб у дітей з’явився пізнавальний і емоційний інтерес до подальшої роботи з текстом.

            3. Наступна робота – розмова про враження, що виникли у дітей після ознайомлення з твором, виявлення рівня їхнього сприймання. Використовуємо бесіду на основі вражень учнів. Наприклад: Діти, чи сподобався вам твір? Чим? Що особливо сподобалось? Які картини уявили? Як ви думаєте, з яким почуттям поет, письменник малює ці картини?

            4. Самостійна робота учнів із текстом . Вона потрібна для того, щоб школярі уважніше вчиталися у зміст, підготувалися до його аналізу. Для цього пропонуємо прочитати твір ще раз про себе і позначити олівцем малозрозумілі слова і вислови.

            5. Аналіз твору. Мета аналізу твору – поглибити і розширити образні уявлення, що склалися в учнів. Головне – не зруйнувати той емоційний стан класу, який виник після першого читання твору. Проводимо аналіз так, щоб поступово зростало захоплення дітей майстерністю поета (письменника) ,  щоб за кожним словом, кожним рядком вони бачили яскраву картину і раділи цьому відкриттю. Тому використовуємо вибіркове читання окремих рядків, строф, слів. Звертаємо увагу на образні засоби мови художнього твору: епітети, метафори, порівняння та інше.

            Вибіркове читання супроводжуємо бесідою-роздумом та елементами лінгвістичного аналізу тексту. Доцільним є використання методу стилістичного експерименту (штучна заміна авторського слова або словосполучення іншим, близьким за змістом), що вчить дітей розуміти мовні засоби вираження змісту, отримувати естетичну насолоду від вдало підібраного автором слова, сприйняти зображення як витвір мистецтва.

            Розвиваючи уяву дітей, учитель використовує прийом ілюстрування тексту (розглядання готових ілюстрацій, словесне та музичне ілюстрування).  

6. Виразне читання вірша чи уривка оповідання – своєрідний підсумок роботи. Через естетичне сприймання художніх творів учимо школярів помічати прекрасне у навколишньому світі й розуміти красу в зображенні життя художніми засобами. Це одне з головних завдань уроку читання в початкових класах.

10 лютого 2011 року

Підготувала методист РМК Придатко Л.С.