Весна у літо переходить плавно
І світ навколо радісно цвіте.
Здається в перший клас ішли недавно,
Та відпливло дитинство золоте.
Кудись туди, де проживає казка,
Де розмовляють квіти і трава.
Де зігріває сонечкова ласка
І радість та любов — така жива.
І ось з шкільного рідного порогу
Для нас останній дзвоник продзвенить.
Й покличе юність у складну дорогу
І це в житті залишиться, як мить.
Мить дивовижна і така щаслива,
Де стільки сонця й радості було!
Шкільне дитинство й юність — справжнє диво!,
Що з дзвоником у вічність відійшло.
О добра доле! Дай могутні крила,
Ми помандруємо у світле майбуття,
Де наших мрій червонії вітрила
І нас чекає справжнє відкриття.
