КОНВЕНЦІЯ ПРО
ПРАВА ДИТИНИ (20 листопада 1989 року)
(редакція зі
змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня
1995 року)
Стаття 16
1. Жодна дитина не може бути об'єктом
свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і
сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного
посягання на її честь і гідність.
2. Дитина має право на захист закону від
такого втручання або посягання.
Стаття 29
1. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що
освіта дитини має бути спрямована на:
а) розвиток особи, талантів, розумових і фізичних
здібностей дитини в найповнішому обсязі;
b) виховання поваги до прав людини та основних
свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй;
с) виховання поваги до батьків дитини, її
культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина
проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної;
d) підготовку дитини до свідомого життя у
вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності
чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і
релігійними групами, а також особами з корінного населення;
е) виховання поваги до навколишньої природи.
2. Жодна частина цієї статті або статті 28 не
тлумачиться як така, що обмежує свободу окремих осіб і органів створювати
учбові заклади та керувати ними за умови постійного додержання принципів,
викладених у пункті 1 цієї статті, та виконання вимоги того, щоб освіта, яку
одержують в таких учбових закладах, відповідала мінімальним нормам, що можуть
бути встановлені державою.
Повний текст | 
