Поради для батьків

Мова дорослих - взірець для наслідування

Шановні батьки!

Пам'ятайте про те, що Ваша мова є взірцем для наслідування для Вашої дитини.
     Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування.

Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність

забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. 
     Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.
    Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. 
    Мова батьків має бути орфографічне і граматично правильною, вимова звуків повинна чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.
      Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дитини. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання телевізору, голосні розмови дорослих.

   Першою ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.

Як говорить ваша дитина?

Хто з нас не спостерігав таку картину: мама з сином чи маленькою донькою після важкого трудового дня повертаються додому.

У тролейбусі повно народу. А дитина роздивляється із сторони в сторону та запитує, запитує, запитує.

«Чому?»,«Чому?», « Чому?», « А навіщо це?», «А як?».

Наші діти-це – це маленькі «чомусики», їх цікавить усе. І від того, скільки інформації отримає дитина в дитинстві, залежить її подальший розвиток.

Більшість інформації дитина сприймає на слух,  і від того,  наскільки правильне мовлення вона буде чути від оточуючих,  залежить її мовленнєвий розвиток.

 Пам’ятайте, що ви є найкращим зразком для ваших дітей. Світ, у який приходить дитина, різноманітний і багатий,і щоб пізнати його, малюку потрібно докласти чимало зусиль.

Важко переоцінити, яку важливу роль відіграє  при цьому дорослий, котрий діями і вчинками впливає на розвиток мислення і мовлення дитини.

Під впливом дорослого до шести місяців формується дитячий світ дитини, яка вже тоді вчиться координувати слух і власну вимову звуків, пристосовуючи її до того, що чує.

Зазвичай, у рік дитина вимовляє перші слова.  З часом збагачується його словник, слова поєднуються у фрази і це формування триває до трьох років.

У дошкільному віці дитина оволодіває правильною звуковимовою, інтонацією. Саме у дошкільний час відбувається інтенсивний розвиток дитини, більшість з яких до початку навчання у школі вже повністю володіють  звуковою стороною мовлення, мають достатній словниковий запас, уміють правильно граматично будувати речення.

Але  не в усіх однаково  відбувається цей процес, який інколи гальмується. Тоді й спостерігаємо різні відхилення в мовленні, оволодіння якою порушується. Ці порушення мають неоднорідний вияв, а залежить від причин і структури дефекту, від дефективної вимови окремих  звуків до повної відсутності мовлення.

Тоді – то й приходить на допомогу вчитель – логопед, завдання якого й полягає в тому, щоб своєчасно виявити дітей з вадами і «вилікувати» їх.

     Частенько батьки хвилюються, коли трирічні діти неправильно говорять, та в такому віці – це природно. Але коли син чи донька і в п’ять років мають якісь порушення мовного розвитку обов’язково зверніться до вчителя – логопеда.

Поради батькам

На допомогу педагогічним працівникам та батькам з профорієнтаційної роботи з дітьми  з особливими потребами

1. Розмовляйте з дитиною кожної вільної хвилини.

2. Спонукайте до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.

3. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

4. Ніколи не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що дитині потрібно чути лише правильну мову!

5. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

6. Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

7. Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.

8. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові  спонукайте дитину до запитань.

9. Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!

10. Не забувайте доречно вживати прислів'я, приказки, загадки!

11. Виправляйте мову дитини

12. Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

До уваги батьків, діти яких займаються з логопедом!

Пам 'ятайте :

1. Дитина має бути готовою до роботи з логопедом , тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

8.Виконуйте вдома завдання , які отримує дитина в дошкільному закладі

10 порад вчителя-логопеда

Більше розмовляйте з дитиною, озвучуйте її дії.

Розвивайте розуміння мови.

Співайте колискові пісні.

Спонукайте бажання наслідувати дорослого.

Розповідайте дитині казки, вірші. Вчіть вимовляти слова, речення.

Не перевантажуйте дитину теле-, відеоінформаціями.

Не вказуйте дитині на її недоліки.

Не засмучуйтесь, коли Ваша дитина не розмовляє. Допоможіть їй.

Не чекайте, що дитина заговорить сама, вчіть її розмовляти, розрізняти предмети за кольором,   за формою.

Робіть масаж долонь та пальців. 

Батькам про значення розвитку дрібної моторики рук 

Батьків завжди хвилює питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини і як правильно підготувати його до школи. Вченими доведено, що розвиток руки та розвиток мови і мислення дитини тісно зв'язані між собою.

Розвиток дрібної моторики це один з найважливіших показників інтелектуальної готовності малюка до шкільного навчання. Зазвичай, якщо у дитини добре розвинута дрібна моторика, вона завжди логічно міркує, в неї добре розвинута пам'ять, увага та зв'язна мова. Вчителі завжди відзначають, що першокласники дуже часто відчувають великі труднощі в опануванні навичок в письмі. Письмо - це складний навик, який включає виконання унікальних, координованих рухів руки. Отже техніка письма потребує сумісної злагодженої роботи м'язів кисті та всієї руки, а також розвиненого зорового сприйняття та довільної уваги.

Для повного оволодіння навичками письма необхідно мати певну функціональну зрілість кори головного мозку, у непідготовлених до письма дітей, при недостатньому розвитку дрібної моторики та зорового сприйняття і уваги, як правило, приводить до стану тривоги дитини у школі та негативного ставлення до навчання. Тому в дошкільному віці дуже важливо розвивати механізми, які потім будуть необхідні для оволодіння письмом, створювати умови для постійного накопичення дитиною практичного та рухового розвитку і навичок ручної вмілості.

В дошкільному віці дуже важлиою рахується саме підготовка до письма, а не саме навчання писати, і це повинно починатися задовго до шкільної парти.Батьки, які в певний час починають приділяти належну увагу певним вправам, різноманітним завданням, іграм, що до розвитку дрібної моторики та координації рухів рук, наразі вирішують відразу два питання: по-перше, вони непрямим чином починають впливати в загальному інтелектуальному розвитку малюка, по-друге, вони його до оволодіння навичок письма, які в майбутньому обов'язково допоможуть уникнути різних проблем шкільного навчання.  

Основні види розвитку дрібної моторики рук  Пальчикова гімнастика ("Пальчикові ігри" - це як завжди, інсценування за допомогою пальців різних римованих казок та історій, виконання багатьох ігор вимагають брати участь обидві руки, що навчає дітей орієнтуванню в поняттях напрямку: «ліворуч», «праворуч»,  «вниз», «угору» то що. В ході пальчикових ігор малюки повторюють рухи дорослих, тим самим активізують моторику рук, таким чином виробляється уміння керувати своїми рухами, тренування спритності,  концентрування уваги на одному з видів діяльності. 

 Гра "Моя сім'я".

Це пальчик - мій дідусь,
Це пальчик - моя бабуся,
Це пальчик - любимий татко,
Це пальчик - рідненька ненька,
Це пальчик - буду я,
От і вся моя сім'я! (Почергово згинають пальці, з початку великий)

  Гра "Коники"По дорозі білою, гладкоюСкачуть пальці, як конячки.Цок-цок-цок, цок-цок-цок.Скаче жвавий табунець.(Пальчики "скачуть" по столу в ритмі вірша)  

Графічні вправи  Завдання "Штрихування"  Намалюйте контурну картинку, наприклад, фрукт, або овоч і дайте дитині заштрихувати картинку прямими рівними лініями, не виходячи за її контури. 

 Завдання "Обведи малюнок"  Намалюйте контурну картинку і дайте дитині обвести малюнок точно по лініях, не відриваючи олівець від паперу.  

Завдання "З'єднай по точках"  Намалюйте контурну картинку пунктирними лініями і дайте дитині з'єднати пунктири (точки) однією суцільною лінією, не відриваючи олівець від паперу. 

 Завдання "Намалюй фігури"  Намалюйте дві геометричні фігури, одну велику, іншу маленьку дайте дитині намалювати всередині великої фігури, що поступово зменшуються фігури, а навколо маленької - поступово збільшуються фігури. Торкатися стінок попередньої фігури можна. Чим більше вийде фігур, тим краще.  

Завдання "Намалюй таку ж картинку"  Намалюйте будь-яку картинку і дайте дитині повторити ваш малюнок.  

Завдання "Дорисуй картинку"  Намалюйте ліву половину картинки і дайте дитині домалювати праву половину малюнка.  

Завдання "Графічний диктант"  Дитині дається наступна інструкція: "Слухай уважно і проводь лінії під диктовку. Одна клітинка вгору, одна клітинка направо, одна клітинка вниз, одна клітинка направо» і т. д. " Візерунки можуть бути різними.  

Чим ще можна позайматися з дитиною, щоб розвинути ручну вмілість? · Розминати пальцями пластилін, глину;нанизувати великі і дрібні гудзики, кульки на нитку;грати з мозаїкою, конструктором, кубиками;грати з піском, водою;різати ножицями (аплікація, симетричне вирізування, вирізання різних фігурок)малювати різноманітними матеріалами (олівцем, ручкою, крейдою, аквареллю, кольоровою крейдою, гуашшю)

Батькам про затримку мовного та психічного розвитку дитини

За певних факторів навколишнього середовища і здоров'я дитини мовленнєвий і психічний розвиток його відстає від норми. Така дитина починає пізніше говорити, має проблеми в спілкуванні з однолітками і дорослими, часто має порушення розумової діяльності, уваги і пам'яті.

Якщо вчасно не звернути увагу на тривожні симптоми і не коригувати розвиток дитини, затримка мовного та психічного розвитку перейде в стійкі патологічні форми, які з віком майже не піддаються корекції.

Затримка мовного розвитку

Здатність до відтворення і розуміння мови закладається в малюка ще у внутрішньоутробному розвитку. Плід може розрізняти голоси, тон і тембр голосу, реагувати на знайомі голоси рухами.

 При народженні дитина відразу ж включається в звукове середовище і з часом починає реагувати на звуки, дізнаватися голоси, пізніше - намагатися повторити окремі звуки, потім слова ...

Велике значення у формуванні здатності розуміти мову і говорити має пасивне слухання промови, тактильний контакт з рідними людьми, емоційне реагування оточуючих і малюка на промову з народження.

Мовна функція , яка не була відновлена і скоригована в дитини до 5 років, пізніше майже не піддається відновленню.

Діти із затримкою мовного розвитку можуть засвоювати інші навички, але трохи пізніше , ніж діти без затримки мовного розвитку.

Причини формування затримки мовного розвитку

1. Дитина з дитинства не отримувала необхідне мовне і емоційне спілкування з близькими людьми.

Якщо з малюком не розмовляли, не зверталися до нього, спонукаючи на проголошення звуків і емоційний контакт, то у малюка, функція мови залишається незатребуваною, нерозвиненою. Дуже часто у дітей, які виявилися, ізольовані від спілкування, розвивається комплексне психо-емоційне порушення, що впливає на мову.

Дитина не прагне до спілкування, проголошенню звуків, байдужий, неемоційний.

2) Ослаблене здоров'я. Часті хвороби і слабкість малюка, нервозність обстановки істотно впливають на гальмування мовного розвитку дитини.

3) Вроджена ослаблене дозрівання нервових клітин, які відповідають за мову.

4) Гіпоксія, родові травми.

Діти, у яких спостерігається відставання в мовному розвитку, потребують особливого догляду та корекційної роботи з ними педагогів, психологів та логопедів. Дитину потрібно максимально включати в мовне середовище, домагатися, щоб вона повторювала слова і звуки. З малюком треба розмовляти навіть при виконанні простих домашніх справ, називати предмети на вулиці і вдома, просити, щоб він повторював слова і пізніше - фрази.

Коригувати мова малюка потрібно м'яко, але наполегливо, домагаючись правильної вимови і не потураючи спеціальному перекручування слів. Зазвичай діти, з якими проводиться корекційна робота, в мовному розвитку незабаром наздоганяють своїх однолітків.

Заняття з малюком повинні проводитися у доброзичливій емоційній обстановці.

При відсутності корекційної роботи затримка мовного розвитку позначиться на інтелектуальному і психічному здоров'ї малюка.

Затримка психічного розвитку дитини

Затримка психічного розвитку - тимчасове відставання психомоторних функцій малюка, яке виражається в проблемах спілкування, відставання розумових процесів, уваги і пам'яті. Діти із затримкою психічного розвитку непосидючі і неуважні на заняттях, не можуть тривалий час концентруватися на одному виді діяльності, погано запам'ятовують. Найчастіше проблеми психічного розвитку малюка виявляються вже в школі, батьки схильні не помічати таких проявів у ранньому віці малюка, приписуючи їх дитячому віку та шкідливості характеру дитини.

У дітей із затримкою психічного розвитку частіше спостерігається і затримка мови. ЗПР проявляється відставанням моторної сфери психічної діяльності, пізнавальної, емоційно - вольової.

Діагностика затримки психічного розвитку може виявити проблеми вже на перших місяцях життя дитини - такі діти бідні емоційно, майже не реагують на зміну в оточенні, не намагаються спілкуватися з дорослим і вимовляти звуки і слова. Такі малюки пізніше починають сидіти і перевертатися, частіше лежать з байдужим виглядом, не намагаються встати або повзти, пізніше починають брати іграшки в руки.

Причини затримки психічного розвитку

1) Бідність емоційної середовища з народження дитини. Такі порушення виникають, коли з дитиною не спілкуються, не розмовляють, не відгукуються на його плач, не стимулюють спілкування. Батьки повинні знати, що малюкові дуже важливі тактильні контакти, емоційне і мовне спілкування з самого народження.

2) Особливий вроджений склад нервової системи малюка, що постраждала від внутрішньоутробних патологій або гіпоксії.

3) Найчастіші захворювання малюка, які сильно послаблюють його організм.

4) Травми, отримані в процесі пологів або після пологів.

5) Порушення слуху, зору малюка.

Затримка психічного розвитку малюка - це не відставання в розумовому розвитку. Психічний розвиток дитини добре піддається корекції в разі вчасно розпочатих занять з дитиною. Інтелект дитини може постраждати, якщо ці відставання не коригувати.

Для корекції психічного розвитку важливо встановити тісний емоційний контакт з дитиною. Починати треба з простих вправ, з механічного повторення простих дій, називання предметів і складання найпростіших фраз. Дитину потрібно привчати уважно, виконувати завдання, виправляти помилки, запам'ятовувати вірші. Добре, якщо для корекції психічного розвитку дитини будуть залучені такі фахівці, як психолог, психотерапевт, логопед, корекційний педагог.

У дитячих садах є спеціальні групи для дітей з затримкою психічного та мовного розвитку. Дітей в таких групах мало, всі вони перебувають під наглядом психологів та логопедів, з ними проводяться спеціальні заняття з корекційної програми.

Затримка мовного та психічного розвитку піддається корекції, якщо заняття з дитиною почати вчасно і проводити регулярно. Сім'я в цьому процесі має величезне значення: дитині дуже потрібний контакт з близькими людьми, емоційна взаємодія, похвала і любов близьких.

Батькам потрібно пам'ятати, що затримка мовного та психічного розвитку дитини може прийняти патологічне відставання в інтелектуальній сфері, якщо вчасно не вжити заходів по їх корекції.

Про розвиток мови дитини
 

Розвиток мови дитини умовно розділяють на дві частини: розуміння мови дорослих та власна активна мова.

Чим більший запас слів, які вона розуміє, тим швидше почне  їх вимовляти сама.
Усе починається з розуміння окремих слів.

Спочатку ваша дитина сприймає не зміст слів, а лише інтонації.
Дитина розуміє, коли до неї звертаються дорослі, з другої половини першого року життя.

У 9-10 місяців вона усвідомлює багато слів і виконує певні дії на прохання батьків: подає іграшку, кидає м'ячик, показує певні предмети чи знайомих людей. Чим більше слів розуміє дитина, тим швидше буде поповнюватися її активний словник.

Якщо у віці близько року дитя активно використовує до десятка слів, то до кінця другого року життя воно застосовує вже майже триста слів, а до трирічного віку їх кількість сягає півтори тисячі. У цей час дитина практично вже може говорити та розуміти мову майже на тому ж рівні, що й дорослі.

Часто до трьох років те, що каже малюк, здатні "розшифрувати" лише близькі люди. Це відбувається тому, що його мова має ситуативний характер. Нерідко діти можуть розуміти багато слів, але активно використовують лише 10-15 найнеобхідніших, усе інше дитя пояснює за допомогою міміки, жестів тощо. Це відбувається тому, що батьки створюють для дитини такі умови, в яких їй достатньо сказати "дай" і вказати на бажану річ, щоб її відразу отримати.

 Отже, в маляти немає потреби говорити більше. Така ситуація є логічною, коли дитині 9-10 місяців, але у два роки це примушує замислитися. Хоча варто поспостерігати за малюком протягом дня.    

Розвиток мови відбуватиметься інтенсивно, якщо створити для малюка необхідні умови, які йому сприятимуть. Найкращий прийом - зробити вигляд, що не розумієте, чого просить дитина.

Звичайно, ви добре знаєте, які бажання намагаються продемонструвати син чи донька, але не поспішайте проявляти своє розуміння. Перепитайте, чого саме хоче дитя, виконайте не те, про що воно говорить. Це примусить його активізувати власні мовні можливості, почуваючи себе кмітливішим, ніж мама.

Таке заохочення дозволить дитині швидше оволодіти ситуативною мовою, котра відіграє величезне значення у процесі спілкування батьків та дітей.

У дитини закладений природний інтерес до людської мови та бажання слухати інших. Для того, щоб розуміння мови розвивалося ефективно, необхідно створити певні умови, що сприятимуть цьому процесу. Перш за все, дитина повинна постійно чути мову дорослих, і ця мова має також бути адресована малюку. Він повинен розуміти, що це не просто шумовий фон чи звуки, які нічого не означають.

 Коли ви звертаєтеся до дитини, то на початках супроводжуєте словами власні дії: "Зараз ми скинемо черевички. А тепер одягнемо сорочечку. Давай будемо пити водичку. Ти хочеш узяти цю іграшку? Зараз мама принесе її тобі".

Причому, важливо, щоб батьки розуміли, що маля багато інформації отримує не із самих слів, а й із міміки та жестів, які супроводжують ці слова, а також з інтонацій, якими це говориться.       

Дитина надзвичайно швидко навчається у період від року до трьох. Швидко зростає кількість слів, які вона розуміє, тобто, так званий, пасивний словник. Маля багато розуміє, але поки що не говорить саме.

Найпершими словами, які починає розуміти малюк, є назви речей, що його оточують, імена дорослих, назви іграшок, зображень предметів, одягу та частин тіла й обличчя. До двох років дитина знає майже всі слова, які стосуються оточуючих речей, що говорить їй дорослий. Активно знайомлячись із навколишнім світом, у два роки ваш малюк має уявлення про призначення речей домашнього вжитку та особистої гігієни, правильно їх використовує.

Відкриваючи для себе нові предмети, діти, перш за все, намагаються визначити їх функції, тому запитання "Що це?", "Як це називається?" дуже часто звучать. І в батьків повинно вистачити терпіння для того, щоб не лише називати предмет, який зацікавив дитину, але й аби розповісти, для чого він потрібен. На третьому році життя в лексиконі малюка з'явиться нове запитання: "Для чого?", "Чому?", яке вказує уже на достатньо високий рівень розвитку не лише його мови, але й мислення. Адже він вимагає пояснень причинно-наслідкових зв'язків явищ. Наші "дорослі" пояснення не завжди зрозумілі для дитини, але приносять їй задоволення.

Незважаючи на всі успіхи малюка в розвитку мови, не варто думати, що він уже розуміє абсолютно все сказане вами. Дитяче мислення розвинене ще недостатньо для того, аби сприйняти те, що ви сказали, на зразок складних фраз, абстрактних висловлювань.

Досвіду малюка ще не вистачає для того, аби правильно сприйняти ваші слова про те, що щось може бути небезпечним, розмірковувати про складні моральні категорії на зразок добра і зла. Тому не варто вимагати від дитини розуміння того, до чого вона поки ще "не доросла", не варто гніватися на власне чадо, яке не має терпіння вислуховувати, а тим більше дотримуватися ваших довгих повчань чи абстрактних міркувань. Усьому свій час. Просто ваш малюк ще не здатний зрозуміти, про що йдеться.

В міру того, як дитина навчається розуміти звернену до неї мову, простішим стає спілкування з нею. Тепер вона радісно починає виконувати прохання дорослих, отримуючи особливу насолоду від того, що зрозуміла, чого від неї хочуть, і змогла усе правильно зробити. А це - перший крок до засвоєння правильних дій із предметами. Тепер речі, які оточують малюка від народження, окрім назви, отримують ще й специфічні функції, ті, які є звичними для дорослих, але абсолютно незнайомі для малюка.

Після того, як дитина уже має певний словниковий запас, в її мові почнуть з'являтися фрази із двох-трьох слів. Звичайно, важко очікувати, що вони будуть граматично правильними. Але тут надзвичайно важливо, аби малюк чув зразки правильної побудови фраз та вимови слів. Не зловживайте використанням "дитячої" мови.

 Ви можете порадіти в душі  за сина чи доньку, але самі намагайтеся говорити правильно, адже вживання дитячої манери розмови призупинить формування розуміння граматичної структури мови та правильної вимови слів. Це наче почати вивчати іноземну мову без належного розуміння граматики та уміння вимовляти слова. Пізніше доведеться перевчатися. То ж, не варто робити "ведмежу послугу" своїй дитині. Але не шарпайте маля щоразу, коли воно говорить неправильно. Цим ви можете "відбити" бажання розмовляти взагалі.

Якщо малюк помилився, ви можете, наче для себе, повторити його фразу, але з правильним уживанням слів та граматичних структур. Пам'ятайте, що на цьому етапі найважливіше завдання для вас - заохотити дитину до спілкування з вами за допомогою мови. А помилки, які зараз є, свого часу неодмінно виправляться.

Діти отримують величезну насолоду від нового вміння - спілкуватися з людьми за допомогою мови. Вони захоплено повторюють усі нові слова, які чують, із задоволенням задають запитання, часто багато разів поспіль одні й ті самі. Бажання малюка спілкуватися часто переважає його надбання у цій сфері. Інакше кажучи, він прагне сказати більше, ніж поки що може: йому не завжди вистачає слів, аби висловити власну думку, маля не встигає швидко сформулювати потрібне речення тощо.

Тому буває, коли дитина затинається, робить великі паузи. Це з часом минеться, і не варто звертати на такі моменти надмірну увагу, інакше дитя почне соромитися, і тоді вже точно проблеми можуть залишитися надовго.

У віці 2-3 років дитина поступово вчиться розуміти мову як вказівку, інструкцію, але з часом ви помітите, з якою увагою прислухатиметься ваш малюк до розповідей, незалежно від того, про що йтиметься. Ваш непосидько з однаковим інтересом вислуховуватиме не лише казочки, які ви йому читаєте або розповідаєте, не лише мультики по телевізору, але й ваші телефонні розмови з подругами або ж усі підряд телевізійні передачі.

 Дитина як губка вбирає в себе нові слова, використовуючи їх часом "у тему", а буває і ні. Іноді дитя буде вас тішити "перлами", принесеними із вулиці або почутими під час розмов, що призначалися зовсім не для його вух. Зараз ваш малюк сприймає і запам'ятовує абсолютно усі слова, навіть якщо не розуміє їх змісту. Йому приносить особливе задоволення повторення нових для себе звуків, словосполучень, слів. Іноді вже на другому році життя малюк може супроводжувати власні ігри розмовами із самим собою, не призначеними нікому, окрім себе. З часом ці бесіди будуть вестися подумки.

Батьки можуть зробити все для того, аби уміння спілкуватися за допомогою слів у вашого малюка розвивалося й приносило задоволення і вам, і йому.

А для цього розмовляйте з малюком якомога більше. Ваша мова повинна бути граматично правильною, вимовляйте всі слова так, як потрібно, бо вживання "дитячої" мови зашкодить формуванню "нормальної" мови дитини.
Будьте уважні до того, що намагається сказати вам малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на усі запитання. Це - запорука успішного подальшого розвитку не лише уміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ. 

Якщо дитина помиляється, коли говорить, ставтеся до цього поблажливо. Помилки - це необхідний етап розвитку мови, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що маля, боячись помилитися, повільніше розвиватиметься. 

Розвивайте уміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, які сприяють розвитку уміння слухати та чути: учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх: "Ось чуєш, їде машина, а це гудить пилосос, а що це? Так, правильно, це йде будильник." Нехай малюк вчиться самостійно розрізняти звуки, відгадувати, що як звучить, а що не звучить.

Часто діти вміють прекрасно отримувати усе бажане зовсім без допомоги слів. Їм буває достатньо вказати пальчиком на омріяний предмет і вимовити магічні слова: "Дай", як їх бажання відразу здійснюється. Але такий стан справ не може задовольнити потреб малюка в розвитку мови як засобу спілкування з іншими людьми. Розуміти його будете лише ви та найближчі люди. Тому привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова, речення, фрази. 
Учіть дитину невеликим віршикам, казочкам, адже, запам'ятовуючи їх та повторюючи, він вивчає нові для себе слова, тренує пам'ять і увагу. 

 Вчіть малюка будувати зв'язні розповіді про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує таке вміння як контекстна мова, тобто здатність уявити собі події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлення. Для цього, розглядаючи книжечку, задавайте маляті запитання: хто це (собачка), яка собачка (біла, пухнаста, кумедна), що вона робить (гризе кісточку) тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком: це маленька пухнаста собачка, вона має кісточку і гризе її.

 За деякий час ваша дитина здатна буде уже сама придумати аналогічну історію, описуючи малюнок, власні іграшки, події, що відбувалися з нею впродовж дня. 
           Постійно вводьте нові слова, які зображають предмети навколишнього світу, явища та події. Обов'язково пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються у мові, в оповіданнях чи віршиках, які ви читаєте. А ще можете погратися у «відгадайку»: нехай малюк сам спробує зрозуміти, що означає нове слово.

Це буде доступним дитині на третьому році життя.  Засвоюючи мову, дитина починає використовувати її не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. У нього поступово формується так звана мова "для себе". Одного разу ви помітите, що дитина супроводжує власні ігри незрозумілим бурмотанням, словами, які не звернені ні до кого особисто. 3 часом вона не просто коментуватиме, що робить, але й плануватиме словесно свої майбутні дії.

Ви допоможете малюку, якщо навчите його розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Запитуйте щоразу: "Що ти хочеш робити? Куди покладеш цю іграшку? Хто буде кататися на машині спочатку: лялька чи ведмедик?" Такі розповіді допоможуть дитині швидше навчитися планувати власні дії, сприятимуть розвитку мислення та внутрішньої мови.

Якщо ви приділите розвитку мови дитини достатньо часу, сил та уваги, то з часом ваш малюк обов'язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього виробиться природне чуття мови, любов до слова - писаного чи сказаного. 

Що повинні знати батьки про мову дитини?

         Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно місить цілий ряд важливих компонентів : чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух.

У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих, настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються : «Чому ж досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти - вчителі-логопеди.

Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади. Які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови : пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.
     Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів.

Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Поради батькам

•  Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
   Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
•  Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
   -  Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверн