27 серпня цього року українська громадськість святкує 160 років з дня народження великого українського письменника Івана Яковича Франка.
Іван Франко – визначний письменник, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століть.
Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях.
І. Франко вільно володів 14 мовами, за що отримав прізвисько "академія в одній особі."
Під час навчання у маленького Івана з'явилося захоплення – колекціонування книг. Його особиста бібліотека налічувала майже 500 примірників.
Львів – місто, де він прожив сорок років (з 60).
В їжі Франко був невибагливий: на сніданок — кава з булкою, на обід — квашені овочі та легкий суп із додаванням квасу, кропиви, грибів. Він ніколи не курив, а випити міг хіба що пиво чи чарку вина «Золота Ріца».
Івана Франка заарештовували тричі. Перший раз він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців. А після другого арешту, в 1880 році, ледь не помер із голоду. Тоді за тиждень в готелі він — без єдиної помарки! — Написав повість «На дні» і на останні гроші відіслав її до Львова, після чого три дні жив на три центи, знайдені на березі річки Прут. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка старий служитель готелю.
У І.Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко (близько 100 псевдонімів).
Він був першим професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, не мав кафедри в університеті. Мав замість того Львів і слова для нього: «І підеш ти в мандрівку століть з мого духа печаттю».
На вул. Баторія (тепер Князя Романа) був ряд антикварних магазинів, які відвідував
І. Франко у супроводі Василя Стефаника та Леся Мартовича. У пошуках своїх персонажів, вивчаючи обличчя людей, Франко не раз навідувався у їхньому супроводі на львівські базари.
Ім’я письменника (вулиця Івана Франка) носять вулиці у Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Сімферополі, Керчі, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Черкасах, Чернівцях, Хмельницькому, Пермі та Луганську, Кіровограді.
Франко вважав себе пекарем, який випікає хліб для щоденною вжитку. Та творчий доробок Каменяра став для нас духовною програмою і скарбом неоціненним, який не вичерпається ніколи. | 
