20 листопада у Міністерстві освіти і науки відбувся круглий стіл «Стратегія розвитку загальної середньої освіти України на період 2012-2025 років» за участю членів Громадської ради при МОН, вчителів та директорів шкіл країни, представників управлінь освітою місцевих органів влади, громадських об’єднань. Учасниками круглого столу також були Заболотний Олександр Вікторович, начальник відділу освіти Сквирської РДА, Гончарук Олег Григорович, директор Шамраївського НВК, Заруднюк Таїса Григорівна, заступник директора Сквирського ліцею.

Під час заходу Володимир Ковтунець, експерт Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні, член робочої групи розробників стратегії розвитку загальної середньої освіти України, наголосив на її важливості, тому що у майбутньому документ буде враховано фахівцями під час підготовки базового закону «Про освіту».

Володимир Ковтунець зазначив, що освіта – це взаємодія сторін, тому не лише держава, але й батьки повинні нести відповідальність за здобуття дитиною освіти.

За словами експерта, ще до прийняття закону «Про освіту» також необхідно здійснювати реформаторські кроки. Серед частини освітян є порозуміння того, що державна підсумкова атестація має проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання і експерименту – порогового бар’єру «здав», «не здав».

При підготовці документу, як повідомив Володимир Ковтунець, фахівці висловили полярні думки щодо тривалості навчання у школі. На його думку, діти повинні навчатися 12 років. «По-перше, обсяг матеріалу, який потребує людина в сучасному світі не вкладається в 11 років навчання, по-друге – більшість європейських країн мають 12-річну освіту, і наш документ часто не визнається у світі через формальні ознаки». Серед соціальних аргументів, які навів експерт Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні, людина у 17 років ще не може знайти себе на ринку праці. Старша школа може поєднуватися з професійною освітою. Таким чином, у старшій школі буде 3 напрямки: профільна академічна освіта – для підготовки до вищих навчальних закладів, професійна освіта і повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта з формуванням відповідного рівня кваліфікації і повна загальна середня освіта.

За словами Володимира Ковтунця, ще одне питання, яке потребує ширшого обговорення – це структура навчання: початкова, базова, старша школа. Робочою групою фахівців законопроекту обговорювалось декілька варіантів. «Більшість з них зупинилася на варіанті: 5, 5 і 2 роки», - зазначив він. Пропонувалося, що повну загальну середню освіту можна здобувати шляхом сімейного навчання. На думку експерта, тільки дошкільна і початкова можуть бути за сімейною або індивідуальною формами, але не у старшій школі, окрім випадків за станом здоров’я. Початкову освіту необхідно надавати за місцем їх проживання. «Важливо надати однакову для всіх десятирічну освіту, щоб об’єднати країну, а два роки – це спеціалізована підготовка – старша школа», - зазначив Володимир Ковтунець.

Велику дискусію серед фахівців викликало питання професійно-технічної освіти. Як зазначив член робочої групи розробників документу, система розвалена, за винятком декількох сучасних професійно-технічних навчальних закладів, що мають технічну базу та надають якісну підготовку. Більшість закладів цієї сфери, за його словами, намагаються приєднатися до університетів і стати вищими навчальними закладами. Треба повертати професійно-технічні заклади до самостійності та, оперуючи досвідом європейських країн, об’єднувати їх в потужні професійно-технічні центри.

Питання фінансування та управління освіти, як повідомив член групи розробників базового законопроекту, також виявилися проблемними. «Навчання одного студента коштує державі від 12 до 44 тисяч на рік», - зазначив Володимир Ковтунець. На його думку, необхідно запроваджувати принцип ваучерної системи, коли гроші йдуть за тим, хто навчається.

Сьогодні освіта в управлінні держави делегує свої повноваження органам місцевого самоврядування, і це створює низку проблем. За словами Володимира Ковтунця, на засіданнях робочої групи фахівці обговорювали, що територіальна громада фінансує дошкільну освіту та початкову освіту. «Базова школа – це рівень територіальних громад, але держава повинна допомагати  у разі необхідності», - зазначив він. Старша школа закріплюється за управліннями області, або за державою, бо неможливо надавати якісну підготовку, спеціалізацію, в межах району. Щодо професійної освіти, то вона залишається у підпорядкуванні держави.

У свою чергу, учасники зустрічі обговорили положення Стратегія розвитку загальної середньої освіти України на період 2012-2025 років та надали свої пропозиції щодо структури освіти, атестації вчителів, кадрів, фінансування галузі.

Галина Склярова, голова підкомітету Громадської ради при МОН, підкреслила, що це не останнє обговорення, а дискусію буде продовжено вже 12 грудня, коли відбудеться круглий стіл за участю директорами шкіл.

Матеріал із сайту Міністерства освіти і науки України